Лугом іду, коня веду,
Разливайся, луже.
Сватай мене, козаченько,
Люблю тебе дуже.

Хоч і сватай, хоч не сватай,
Хоч ти не цурайся,
Шоб та слава не пропала,
Шо ти женихався.

– Женихався, не цурався,
Думав тебе брати.
Розраяли вражі люди,
Не звеліла мати.

– Ой якби ж я, козаченько,
Була багатенька,
Наплювала б я на тебе,
На твого батенька.

Ой якби ж я, козаченько,
Кучу грошей мала, ей!
Я б такими женихами
Хату замітала.

Замітала б хату й сіни,
Ще й біля порога, ей!
Іди, іди, козаченько,
Он тобі дорога.