З Божого раю звізда засьвітила,
Пречиста Діва Христа породила.
Як породила, сьвіт розвеселила,
Лише Ірода дуже засмутила.
Смутився Ірод, що царем не буде,
Що тоє Дитя на весь сьвіт Цар буде.
Казав злим катам повсюди шукати,
Дволітні діти на смерть убивати.
По сьвіті ходять дітей убивають,
Та кров невинну на землю зливають
Ангел небесний Йосифови каже:
Бери Дитятко, Матір Його также!
Йосиф старенький Ангела слухає,
Бере Дитятко в Єгипет утікає.
Тікали вони та й сліди зробили,
А тії сліди виноград зродили.
А злі катове по тій керві бродять
І Боже Дитятко нігде не знаходять.
Христа не вбили. Бог не позваляє!
А Діва Христу, красну піснь співає:
Люляй, сину мій, Ірод загибає,
За плач матерний Господь Бог карає.
Поганий Ірод загинув доволі,
А Діва з Христом на яснім престолі.
Ірод загинув, Жиди скаменіли,
А Діва з Христом, як рожі леліють.
Леліють они, й будуть леліти,
Чей Господь зболить, що будем їх зріти.
Чей Христа ввидим, на тім яснім небі.
Слезно молім Го о каждій потребі.
Вінчуємо Вас тим Христом прекрасним,
Він нас вдарує в небі вінцем ясним.
До Христа Бога щиро помолімся,
І з тов колядов низько поклонімся,
Щоби нам зволив ту щасливо жити,
А по смерти з Ним вічно ся веселити.