Вістку голосить світу зірниця:
Зродила Сина Чиста Дівиця.
В стайни зродила,
В яслах сповила,
Сіном прикрила,
Грудев кормила
Божого Сина Марія.

Ангел пастирям се возвіщає,
До Вифлеєма їх завзиває,
Щоб поспішали,
До ніг припали,
Поклін віддали
І повитали
Бога живого в вертепі.

Бідні пастирі, вчувши про тоє,
Біжать витати Дитя малоє,
Біжать всі радо
Цілов громадов,
Лишивши стадо,
В серци з відрадов
І несуть дари з собою.

Та й і три волхви царського роду
Ідуть з далека, десь аж зі сходу,
Ідуть в покорі
За блиском зорі,
Там де в оборі
В світлости морі
Цар спочиває вселенної.

Гей і ми рівно ж, братя, сестриці.
Із українськой спішім землиці,
Щоб честь віддати
Христу-Дитяти
І ублагати:
Ласк-благодати
Ліпшої долі, гаразду!