Весела сьвіту новина:
Бо Діва повила Сина!
З неба ангельскії гласи
Славлять Бога по всі часи:
"Сьвят, сьвят, сьвят Господь!" взивають,
Творця сьвіта величають.
Пастиріє же убогі
Славлять Бога – а німії
Бидлята ниць на коліна
Падуть з ними вся зьвірина.

Йосиф ся днесь радує,
На руках Бога пістує,
І Діва ся утішає,
Поклін єму свій віддають.
Сіном Христа покриває.
Віл і осел огрівають,
Сіно красше як лелія,
Бо на нім Діва Марія
Всему сьвіту породила,
Мир з неволі свободила.

Везуть дари монархове;
Питають: Де чудо нове?
Де дитина спочиває?
Зьвізду Єго кождий знає!
Зьвізда тая аж від сходу
Веде царів ко Господу...
О чудесне Бога діло!
Прийми миро і кадило
В ручки, Христе, прийми злато,
А нас благослови за то.

Ірод лютий тоє чує,
Засуд дає, декретує:
Най Дитина чоловіча
Згине від острого меча,
Бо ся має народити,
Що без кінця має жити.
Від грудий діти стинає,
Жадному не пробачає,
Матери гірко ридають,
На смерть дітий поглядають.

Вифлеєме, Ти негодний,
Ото Син єдинородний
До Єгипта утікає,
Мати к собі притуляє,
Старець осла підганяє,
Ангел перестерігає.
О Іроде, лютий пане,
По твоєму ся не стане,
Бо Христос, Цар всего сьвіта,
Буде жити по всі літа!

Славім Бога безсмертного,
Що родився нам убого,
І матір Єго сьвятую,
Марію, Діву чистую:
Що на сьвіт Царя видала,
Най буде їй честь і хвала!
Тобі приносим піснь щиру:
Благослови всему миру,
І нам грішним, що співаєм,
Най тя в віки величаєм.