Темненькая нічка
Тьмою світ закрила.
На небеснім полі
Зоря ся з’явила.

А у Вефлеємі
Нині мир явився.
Люди, звеселіться,
Сам Бог народився.

Народився нині
З Марії-діви,
З пречистой, славної,
Ще й з Богородиці.

А та Матір Божа
По світу ходила.
Прийшла до багача,
На ніч ся просила.

– Пане-господарю,
Переночуй мене,
Бо темная нічка
Заходить на мене.

А той пан-господар
Не хтів ночувати,
Сказав своїм слугам
Псами наганяти.

А тії собаки
Її не кусали.
Перед Матір Божу
На коліна стали.

А та Матір Божа
По світу ходила.
Прийшла до бідного,
На ніч ся просила.

– Пане-господарю,
Переночуй мене,
Бо темная нічка
Заходить на мене.

– Ой радий, я б радий
Переночувати,
Тільки я не маю
Вечероньки дати.

– А я та й не хочу
Вечероньки твої,
Тільки пусти мене
До світлоньки свої.

Чи то сонце сходить,
Чи місяць заходить,
Чи то Матір Божа
Свого сина родить.

То не сонце сходить,
Не місяць заходить,
А то Божа Матір
Йсуса Христа родить.

Якби мені знати,
Що то Мати Божа,
То пустив би її
До своєго ложа.