Стала нам ся новина,
Породила Діва Сина
Діва Сина повиває
І піснь Єму приспіває
Люляй, Сину мій.

Ангел Божий ознаймил то,
Пастирям в поли возвістил то,
І во сні їм повідає:
Діва Сина повиває
Во Вифлеємі.

Ходімо спішно Царя витати,
Принесім Му дари свої складати.
На коліна упадають,
Христа Царя упрошають,
На своя дари.

Ірод злосливий засмутився,
Що цар новий народився.
Там йди до той шопи,
Где бивали Єго стопи,
Би-сь му поклон дав.

А скоро Ірод тоє услишав,
По своє войско остро наказав.
Десять тисяч і чотири
Малих дітей на смерть вбили,
Христа не знайшли.

Ой ти Іроде, то зле-сь учинив,
На щось так много дітий погубив?
Волів ся єсь неродити,
Ніж так Бога образити,
Нарожденного.

Малі младенци в небі сіяють,
Із Богом ся утішають:
А Ірод злий погибає,
Вічні муки познаває
В пеклі на віки.

Ходімо спішно Царя витати!
Ходімо Єму поклон отдати!
Дасть нам в небі царствовати.
Імя Єго вихваляти
На віки. Амінь.