Пресвятая Діва,
Діва Марія
Сина родила.

Сина родила.
Спородивши, вона,
Діва й Марія,
Йо купала.

Йо купала.
Трьох ниточок шовку,
Шовку повивав
Іссукала.

Іссукала.
Іссукавши, вона,
Діва Марія,
Засмутилася.

Засмутилася.
Прилітають к Діві,
Діві Марії,
Та й два янгола.

Та два янгола.
Сіли вони к Діві,
Діві Марії,
На праве плече.

На праве плече.
Заглядають Діві,
Діві Марії,
У біле лице.

У біле лице.
– Ой чого ж ти, Діва,
Діва Марія,
Засмутилася?

Засмутилася.
Чи ти свого Сина,
Сина-янгола,
Не познала?

Не познала.
Охрестився твій Син
Ісусом Христом
На Йордані.

На Йордані.
Ой там на Йордані,
При тихій річці
Простояла.

Простояла.
На заході сонця
Три королі ввечері
Виїзджали.

Виїзджали.
Ой що первий вийшов
З мирром, з кадилом,
Та й помиррував.

Та й помиррував.
А що другий вийшов
Із сріблом, і злотом,
Та й подарував.

Та й подарував.
А що й третій вийшов
Своєю квітою,
Та й оквітував.

Та й оквітував.
– Ой квітуй, квітуй же,
Наш милий Боже,
Та й над нами.

Та й над нами.
Ой не сам з собою,
З своєю женою
Та й з дітками.

Та й з дітками.
Поздоровляєм тебе,
Пане-господарю,
Та з святками!