Ой в ліску, ліску на жовтім піску,
Стоїть коршмочка горіховая,
А в тій коршмочці гарна шинкарка,
Гарна шинкарка, панна Марія.
Шинкує вона медом та й вином,
Медом та й вином, всіляким трунком.
Пили у неї аж три вірмени.
Один пив, пив – ворон-коника пропив.
Другий пив, пив – шовкову шубу пропив.
А третій пив, пив – золотий перстень пропив.
Ворон-коника братчикові дала,
Шовкову шубу сестричці дала,
В золотий перстень сама си вбрала.
Кладе на пальці – пальці снияють,
Пальці снияють, пани вставають,
Пани вставають, їй си кланяють.
Їй си кланяють та й си питають:
– Чия то дочка, як царівночка?
Озиваєси єї ненечко:
– Моя то дочка, як царівночка.
– Дай же вам, боже, в городі зілля,
В городі зілля, в хаті весілля.
Дай же вам, боже, в городі зело,
В городі зело, в хаті весело.