Ой упав сніжок, упав горами,
А ми з колядов вийшли плаями.
Бо прийшла вістка на Верховину,
Що зоря світить з неба в долину.
Що в Вефлеємі Христос родився,
А у йорданських водах хрестився.
Та над головов голуб з’явився,
А облак ясний з неба світився.

І дався голос з облака чути,
Що то пред віків так мало бути.
Ще колись в раю першим родичам
Завіт змінити Господь обіцяв.
Господь обіцяв завіт змінити,
В тайні хрещення віру ствердити.
Віру ствердити, звичаї нові
У святій вірі, у православній.

Щоби ви знали, надію мали,
Вірити в Бога не перестали.
Церкву цю Божу пошанували,
Невинні жертви Христу складали.
А ми коляду вже куєм нині
Ісусу Христу, святій родині,
Пресвятій трійці в небесні двори,
І мир Вселенній і в наші гори.

На наші гори сонце сходило,
На Різдво рано ясно світило.
На Різдво рано сонце сходило,
А чесне братство в церкву спішило.
Ішли до церкви помолитися,
Ісусу Христу поклонитися.
Бо в кожній церкві, у Божім храмі,
Різдво Христове в великій славі.

Та й зійшлися Христа славити,
Щоб позволив нам той рік прожити.
Бога славити, просити з неба
Миру на землі – перша потреба.
Благоволи нам, Ісусе милий,
Рясним дощем на наші ниви,
На наші поля, наші діброви
Мир даруй землі. Будьте здорові!