Їхав Іванько з лісу до лісу.

Приспів:
Грай, коню.
Не дзвени, коню, уділечками
По полю.

Зустріли його три розбійники.
Та стали вони бити, карати.
Бити, карати, його питати:
– Ой скажи, скажи ти, козаченьку,
Чи єсть у тебе рідний батенько?
– В мене батенько – то ясен місяць.
– Чи єсть у тебе рідна матінка?
– В мене матінка – ясне сонечко.
– Чи єсть у тебе рідна сестриця?
– В мене сестриця – ясна зірниця.
– Чи єсть у тебе рідний братічок?
– В мене братічок – тугенький лучок.
– Чи єсть у тебе рідна миленька?
– В мене миленька – гостра шабелька.

("Добрий вечор!" – промовляючи).