Христос родився, Бог воплотився
У вифлеємській яскині!
В стайни убогій, нищеті многій
Радість велика всім нині.
Ангели співають, честь Єму віддають
Богу і Творцю своєму.
Ликуй, чоловіче, з рождества того,
Христос бо від ада спасе душ много
І від неволі вражої.

Марія чиста, родивши Христа,
В яслах зложила на сіні;
Не розуміє, що ся то діє?
Бог помістився в хлівині!
Пелени готує, солодко цілує
Возлюбленого Младенця.
"Яким же Ти чудом в мені вмістився,
В дівстві без болізни, Чадо, родився?
Радости моя безмірна!"

А Йосиф тоє чудо сьвятоє
Видячи сьвятий хранитель,
На самім сіні, на острім зимні
Як люто терпить Сотворитель,
Від зимна хоронить, худібку приводить
Щоб огрівали дишучи.
Худібка же волю єго сповняє,
Перед Ним коліна свої згинає,
Творця пізнавши своєго.

Пастирям вісти тії обвістив
Ангел, як пасли у ночи;
Проте утішно в Вифлеєм спішно
Біжать, як тілько їм мочи.
Радість взивають, дарунки складають,
Які лиш мали, Владиці.
Радуйся, Пастирю, з неба зісланий,
В убогім вертепі нам показаний,
Задля заблудших прийшовший!

Здалека царі ідуть со дари
Від сходу до Вифлеєму;
Ладан і злато і смирно надто
Приготовані суть Єму.
Туди ся зближають, Ірода питають:
Де народився цар слави?
Зьвізда бо нам ясна Того явила,
Котрого Пречиста Діва повила,
Пожаданого Мессію.

Як в стайні стали, дари віддали,
І честь з поклоном Цареви,
Богу сьвятому і єдиному
Всеї твари Господеви.
Ангел ся показав, у сні путь їм вказав
До землі своєй відійти.
Радуються вельми з посольства сего,
Се бо вони найшли Царя своєго,
Ірода злого минули.

А ми що вірим, Христу честь даєм,
Всі разом пісні співаймо,
Весело, мило, радо і щиро
Славу і поклін віддаймо.
Радість всім велика, Богочоловіка
Чистая Діва зродила;
Зродила усеї твари Первенця,
Правдивого Бога в виді Младенця.
На вічне щастє всіх вірних.