Дивная новина днесь ся являє,
Пречистая Діва Сина раждає,
Во яслах сповила маленьке Дитя,
Радується небо, радуєсь земля.

Небеса голосять ангельські слова,
Пастирі звіщають Рождество Христа,
В місті Вифлеємі зійшов із небес
Цар неба і землі спасти нарід весь.

Три царі витають маленьке Дитя,
Бо в нім уже чують полекшу життя,
Вже туга й смуток всьо ся закінчило,
Настало сонце, що весь світ спромінило.

І Йосиф старенький в радости ся чує,
Взяв Дитя за руки, поважно цілує,
В Нім Бога і Творця Спасителя видить,
В любові, покорі як може так служить.

Марія Пречиста Його сповиває,
Миленько, тихенько щось Му промовляє:
"Спи, Сину маленький, для нас дорогенький,
Для світа цілого, для своєї Неньки."

Всі сили небесні на то ся дивили,
В нім Бога свого гарно прославили,
Най світ ся пишає кого він має,
З неволі, з недолі всіх нас увільняє.

І ми днесь весело, і радо поспішім,
Малому Дитятку честь-поклін зложім,
І щиро з любов’ю повитаймо враз,
Бо Він наше щастє – Господь наш і Спас.