А в ліску, ліску на жовтім піску.

Приспів:
Святий вечір!

Ой там стояла комора рублена,
Комора рублена ще й терновая.
А в тій коморі свіча палала.
Ой там Галочка убиралася,
Убиралася, наряжалася.
По вулиці йшла, як зоря зійшла.
Пани стрічали, шапки здіймали,
Шапки здіймали, її питали:
– Чия ж ти дочка, молода дівочка?
Чи ти панівна, чи королівна?
– Не панівна я, не королівна,
Отцева дочка, молода Галочка.
– Бувай здорова, дівка Галочка,
Не тільки сама, з отцем, з ненькою.