Ой коби ви, люде, знали, йик заєц триває:
На всю нічку траву пасе, в днину си ховає.
Іде стрілец за заєцем, та Богу си молит,
А заєц так утікає, ней Господь боронит.
Вістрілив він та сорок куль, пороху могилу;
Убив одного зайиці на всю божу зиму.
Зносив нові чоботи, та й чірвоні гачі,
А, шо ж тото за заробок стрілцеви, сарачі?