Ой а душко солоденька, дай же мені знати,
Та як будеш сама дома нічку ночувати.
Та як будеш сама дома, не буде нікого,
Щоби-с мене не зрадила, хлопці молодого.
А як мене, каже, зрадиш, сама марне згинеш,
Долів річков бистренькою на Дунай поплинеш.
Та як Дунай пшениченька, як Дунай, як Дунай,
Та що-с, мила, наробила, тепер си подумай.
Та що-с, мила, наробила, на меду підпивши,
Та що будем в зимі їсти, в літі не робивши?
Ой будемо сніжок їсти, воду попивати,
Ой коли-смо не хотіли в літі упрівати.