Коли ж ті сі надіяти, серце, з полонини?
Та як буде опадати листок з буковини.
Та як буде опадати, пішлю ти квіточку,
Надій мі сі, файна любко, рано в суботочку.
Надій мі сі, файна любко, сьвітої неділі,
Принесу ти за кресанев на віночок зілє.
Ой приніс я тото зілє, та й зачєв давати,
Ой приходє два ледіні любку й обіймати.
Почекайте, ледіники, най я вам щось скажу,
Най вітєгну пістолєтко, най вас опережу.
Най вітєгну пістолєтко, най вітєгну крешу,
Тож я вас сі запитаю, ци сє любка ваша.