Гой думієш, мій миленький, думієш, думієш,
Як ти другу любку маєш, де мене задієш?
Як ти другу любку маєш з кіньми та й з волами,
А я сижу за плечима з чорними бровами.
В мене брова, шо варт вола, а друга другого,
В мене личко румянове, шо варт червоного.
В мене личко як яблучко, як мід солоденький,
Нацулує моє личко хлопец молоденький.