Я, на весні посіяла
Чарівний розмай під вікном,
Біля воріт посадила зелені клени,
Щоб ти, сину, зростав
Вродливим козаком,
І щире, добре серденько було у тебе.

Я заколишу тебе піснями —
Мій Місяцю Красний,
І за твою долю, помолюсь -
До образу святого,
У снах намалюю казку
І нахилю промінь Сонечка Ясний,
І вишиванку вишию до лиця
В життєву дорогу.

Освячую, і з цілющого джерела
Золоте вишиття,
І голубу блакить вкладаю хрестиком
В ниточку шовкову,
Щоб у житті тебе обминали горе і біда,
І Небеса таланом благословили твою долю.

І нехай золотим скарбом ощедрить
Матінка Земля,
І в твоїй хаті буде хліб...
І до хліба — на столі,
І по житті із тобою в дорогу іде
Божа Мати Пресвята,
І поміж Лілей віднайди кохання,
Щоб усміхались внуки мені.

І Дністрова вода, квітучі весни
Наллють здоров'я і сили,
І це прекрасне життя твори,
Будуй своїми руками,
Сонечко осяє стежину щастя,
І дасть тобі крила, -
І повертай до свого гніздечка...
І іскорку тепла неси до мами.

І прийде час, кленовим листочком
Упаду між цвітом,
Розправлю крила і птахом полину -
В зоряні світи,
Залишу золоте вишиття -
І ніжну мелодію щедрого літа,
І в нашім садочку зацвіту Мальвою —
Із перлистої роси.