Спи, моя Птаха, спи, моє Серце,
Ніч розлила своє темне озерце;
Місяць по ньому пливе у чеканні Добра...

Спи, моя Люба, спи, моя Леле,
Подихом легким я лину до тебе,
Доторком ніжним руки,поцілунком тепла...

Час непомітно тече... Подих ляга на плече...
Легко торкають вуста... Мої вуста... Твої вуста...

Очі натомлені сплять, погляд чарівний глядять...
Я залишаю тобі надії свої... Мрії свої...

Спи, моя Птаха, спи, моя Ладо,
Нехай тобі сниться ріка зорепаду,
Острів небесний, де я одиноко живу.

Спи, моя Мила, спи, моя Рідна,
Ковдрою ніч тебе лагідно вкрила...
В сутінках спальні усмішка вита на вустах...

Ранок дарує зорю, - ти посміхнешся зі сну...
Тілом у сонце ввійдеш... Радість знайдеш...
Щастя знайдеш...

Я подарую тобі ласку у новому дні,
Подих у лагідну мить, де Птаха живе,
Де Птаха летить...

Спи, моя Птаха... Спи, моя Люба...
Спи, моя Мила... Спи, моя Рідна...
Спи, моя Рідна... Спи, моя Рідна... Спи...