Розкажи мя, полонино,
Де живе моя дівчина.
Та єдина, що кохаю,
І для неї я співаю.

Вона в світі і вродлива
І весела і щаслива.
В неї очі сині-сині,
Мов волошки в полонині.

Приспів:
Покохай мене, гуцулко, файно покохай,
Щоби знову повернутись в твій чарівний край.
Край смерек, де шум потоків весело дзвенить,
Де зірки ласкають гори в місячну блакить. (весь куплет – 2)

Йди, легеню, по стежині,
Там зустрінеш ти дівчину.
Як вона тя покохає,
В небі сонце засіяє.

Як не знайдеш ти дівчину,
Вірю, гори не покинеш.
Будеш з нами зимувати,
Щоб весною заспівати.

Приспів (2)