Кувала зозуля у мрійне світання,
Чарівний той ранок, мов зніжений сон.
Довіку навіки взаємне кохання,
Солодкий цілющий бажаний полон.

Приспів:
Щастя лебедем летіло
Та на хмару білу сіло, відпочило
І грозою пролилось.
Щастя лебедем летіло
Зупинитись не посміло, зимно скоро –
Літо відійшло.

Кувала зозуля для нас на світанку,
Запав її голос у серце обом.
Солодке бажане довічне кохання
На нас накотилось замріяним сном.

Приспів:
Щастя лебедем летіло,
Не чекав, тому невміло доторкнувся
І від себе відштовхнув.
Щастя лебедем летіло,
Зупинитись не посміло, зимно скоро –
Літо відійшло.