Ти мені говорив: "Сонце рано встає,
Ще хвилину з тобою побути так хочу".
Ти мені говорив: "Все, що маю – твоє",
І я вірила в жарти твої так охоче.

Приспів:
Що з нами сталось? Що з нами сталось?
Наше кохання, як листя, зів’яло.
Що з нами буде? Що з нами буде?
Наша дорога – дорога в нікуди.

Я казала собі: "Він – найкращий. Він – мій",
І, здавалося, щастя моє буде вічним.
Дуже важко тепер залишатись одній.
Я питаю одне, я питаю: "Навіщо?"

Приспів

Подарунків на згадку так мало було,
Залишаю в собі шепіт моря і неба,
Пам’ятаю долонь твоїх ніжних тепло
І нічого, повір, мені більше не треба.

Приспів

Що з нами сталось? Що з нами сталось?
Що з нами буде? Що з нами буде?