Відкриваю дедалі більше,
Відчуваю чимраз, то менш...
Той, хто чув голос всього світу,
Любить тишу...

Як дим пливе по воді,
Як тінь лишає сліди,
Так тихо й невпинно минає час
І Вас, і нас...
Ловіть його, поки не виграв в Вас.

Гуркіт грому – то рани неба,
Дощ паде – сльози покотив (хто?)
Бачиш блиск? То є погляд Бога
Грішну землю спопелив.