Сонце сідає за хмари невчасно.
Я бачу, як ти на моїх очах згаснув.
Ти моє небо, ти моє море...
Літо скінчилося, літо вже хворе.

Крапля тепла що завгодно загоїть.
Тільки її відпустили з тобою.
У літа і очі зелені, як в тебе.
Літо хворіє, мабуть, так треба.

Приспів:
Він не долинув до неба.
Холодний вогонь загасає.
Він не долинув до неба.
Літо минає.

Кожного дня і кожної ночі
Чую твій голос, замруживши очі.
Жити так варто заради тебе
Не відлітай, я благаю, не треба!

Щоби забути – треба згадати
Щоб не упасти, не варто літати.
У літа і очі, майже як в тебе.
Літо хворіє, мабуть, так треба.

Приспів