FmЗнаю з вітром твої обійми,
ЗFнає їх і цей розбитиG7й вокзал...
FmДні чекання такі повільні,
ХFвилини прощання, розG7пачу шквал...
FmІ як відпустити твої тонBкі пальці?..
ЛишFилося зовсім трохи Fm- і ти
МеFmне закрутила в осінньBому вальсі,
FЯ знову забув як без тебе іти...
FmЧи зафіксує пам'ять дотик твій?..
ТакиFм самотнім місто ще неG7 було...
ЗривFmаюся з дротів і голос мій
В автоFбусах холодних з віконG7 дує...
Я знFmаю як нам снятьсBя спільні
снFи G7  
І Fmсотні неможливиBх кілометрівF...
ДотяCгнемо до сонця, до весни,F 
ГодиCнники знімемо, скинем
свеFmтри!
Скинем свеBтри...


Від диких ревнощів злечу з мостів,
Схопити хочеться й не відпускати!
Якби ж я точно знав, що твій, я твій!
Якби ж я міг без тебе засинати...
Я знаю як нам сняться спільні сни
І сотні неможливих кілометрів...
Дотягнемо до сонця, до весни,
Годинники знімемо, скинем светри!
Скинем светри... Скинем светри...
Скинем светри... Скинем светри...