Завислий простір і час
Тримає в пастці невагомість,
Бажання вогник погас,
Летять думки в невідомість.
Такий апатії стан,
Коли без будь-якої проби
І без зайвих запитань,
Знаєш, що все не до вподоби...

Приспів:
Бо все таке сіре, сіре,
Начебто без віри...
Наче без смаку, звуку
Й дотику шкіри.
Але я знаю, що хмари,
З часом розійдуться,
Зніме ті чари сонце,
І знову я проснуся!

Нейтралітет, що вбива,
Немає емоцій.
Чи та душа ще жива,
І на чиєму вона боці?
Все зупинилося в мить,
Але так хочеться руху!
Хай моя муза прилетить
Для розблокування духу!

Приспів.

Потрібен поштовх якийсь,
Щоб з ступору вивів.
О, моя, воле, відкрийсь,
Для нових поривів!
Нехай натхнення мене
Витягне звідси
І цю сірість прожене,
Хай колір здійсниться!

Приспів.