Кіно, кіно!.. Рай стріляних містечок,
Вечірня блекота спекотних днів,
Рукоприкладна грішна гра в мистецтво,
Адамові розводи на рядні...

Податки. Голод. Виселки. Арешти.
Кишені вивернем – в кіно мерщій.
Там комунізм Любов Орлова бреше
Сльозивим гліцерином на щоці.

Густих пісень виспівує, губатих,
"Как хорошо в кино советском жить", –
Не хочеться додому повертати,
Де вже на скибці, може, ордерок лежить,

Присолений снігами-Соловками,
Щоб ти, як вовчик, не зголоднів.
Але ж кіно!.. Валує, не змовкає,
Тягучі маже плями на рядні.

Заплющуй зіньки і пірнай по вирла
В торбину коробейницьку на дно...
З усіх мистецтв така моя провина -
Найтяжче я ненавиджу кіно.