Дванадцять сивих суддів Філософські пісні
Текст пісні
Дванадцять сивих суддів сидять
У сутінках під стіною,
А я ховаю очі, як тать.
Що стало, старці, зі мною?..
Чому ви тут? Ви ж приходите в час
Найпершої тільки купелі,
і більше до скону не чути вас,
І ваші суди невеселі?..
Хто душу, мов немовля, розповив?
Тремтить, нага, над водою.
Її вже мили для ваших слів
Найпершою крижаною.
Судіть, бо душа — це така пора,
Коли слово — за вами.
У першій купелі жінка стара
Занурювала руками...
Мене, а кожен суддя судив,
А жінка дим сокотила:
Від хижих птахів і мурав'їв
Мале тільце обкурила.
Над ватрою тримала вона
Мене, і стікала з мене
Вода свячена, вода крижана
І мати пила свячену.
Дванадцять сивих суддів сидять
У сутінках під стіною,
А я ховаю очі, як тать.
Що, старці, було зі мною?..
Кричить породілля, бо на порі,
Чекають дванадцять суддів.
Плаває гострий лід у цебрі,
Вогонь обпікає руки старі.
Що, старці, зі мною буде?..
У сутінках під стіною,
А я ховаю очі, як тать.
Що стало, старці, зі мною?..
Чому ви тут? Ви ж приходите в час
Найпершої тільки купелі,
і більше до скону не чути вас,
І ваші суди невеселі?..
Хто душу, мов немовля, розповив?
Тремтить, нага, над водою.
Її вже мили для ваших слів
Найпершою крижаною.
Судіть, бо душа — це така пора,
Коли слово — за вами.
У першій купелі жінка стара
Занурювала руками...
Мене, а кожен суддя судив,
А жінка дим сокотила:
Від хижих птахів і мурав'їв
Мале тільце обкурила.
Над ватрою тримала вона
Мене, і стікала з мене
Вода свячена, вода крижана
І мати пила свячену.
Дванадцять сивих суддів сидять
У сутінках під стіною,
А я ховаю очі, як тать.
Що, старці, було зі мною?..
Кричить породілля, бо на порі,
Чекають дванадцять суддів.
Плаває гострий лід у цебрі,
Вогонь обпікає руки старі.
Що, старці, зі мною буде?..
Оцінити цей розбір
Внески:
Найпопулярніші пісні Філософські пісні
- 11 До мене доторкнися. Я - струна
- 12 Із чого складається світ?
- 13 Маскарад
- 14 Вставай!
- 15 На пероні
- 16 Зима
- 17 Закохані
- 18 З тобою, зі мною, і годі
- 19 Дружині
- 20 Крила