Ой, на горі ячмень, під горою жито,
Прийшла звістка та й до милої, що ї милого вбито.(2)

Ой, убито, вбито й затягнуто в жито,
Червоною да й китайкою личенько накрито. (2)

Прилетіла пава, на серденько впала,
Крилоньками да й стрепенула та й защебетала: (2)

- Чи ти, милий, спився, чи з дороги збився,
Чи за мною, да й молодою, сильно й зажурився? (2)

- Я, мила, не спився й з дороги не збився -
За тобою, да й молодою, сильно й зажурився. (2)