Моє незрівнянне ріднесеньке диво,
Ковточок повітря ти, мов з синіх гір.
Ти - сонечко ясне, з тобою так мило, |
Ти звуків гармонії, ніжності лір. | (2)

Матуся моя, ти, як щира молитва,
Ти сяйвом освячена велич проста.
Матуся моя - ніжний погляд дитинства, |
У цілому світі такої нема! | (2)

Я тішусь тобою і весни курличуть,
Сьогодні плету я для тебе вінок!
В зозулі, що кує, років тобі зичу, |
Здоров'я джерельця на довгий вінок! | (2)