Вродлива посмішка душі
Неначе сонця промінь на обличчі сяє,
Казковим маревом прийдеш,
Я знаю, я знаю, я знаю!
Прийдеш, як перший сніг
Легкий й недоторканий,
Холодний і сумний,
Але в моїх очах
Ти був таким, як світ,
Як я тебе бажала,
Із запахом весни...
Я не забуду – ні!
Ніжність вітру, теплий подих – ні!
Твоя зграя відлітає.

Приспів:
Залишайся з нами до твоєї й моєї весни,
Залишайся з нами, залишайся!

Ти станеш назавжди одним із кращих казок,
Одним із теплих снів і дивовижних мрій,
Коли буде здаватись, що вже не має масок,
Дивись вперед він там шлях переможний твій.
Але ти знов застрягнеш в хмарі головою
І дивним спогадом залишишся в очах,
А на шляху твоєму поросте травою
Така ніжна
Вродлива посмішка душі,
Що наче сонця промінь на обличчі сяє,
Казковим маревом прийдеш,
Я знаю... Я знаю!

Приспів