CЖовте листя падає наAm землю,
ІF летять у вирій журавGлі,
Серце жме від туги і печалі,
Важко сльози втримати мені.

Я ніколи мила не забуду,
Як з тобов стрічались біля річки
Ти казала: "Я любити буду".
І дала на пам'ять жовті стрічки.

Приспів:
С Am
Жовті стрічки - символ розлуки і печалі,
ЖоFвті стрічки - більше надії неG маю,
ЖоCвті стрічки - бачу тебе уві сAmні,
ЖоFвті стрічки - нGочі зігрійте мCої.

Я поїхав у краї далекі,
Та стрічки з собою забирав,
В ясний день ховав їх в чемодані,
А вночі з собою в ліжко брав.

І тепер мені не треба мила
Тіла твого жадного до любови,
Хоч ти мене зовсім не любила,
Та стрічки тепер завжди зі мною.

Приспів. (2)

Осінь.
Пустий пляж.
Я йду вздовж кромки прибою
І шукаю на піску сліди твоїх босих ніг.
Та марно.
Вони давно змиті хвилями.
Замість них я бачу
Різні сухі морські рослини,
Напіврозложені трупи риб
І панцері крабів.
Це все символи нашого мертвого кохання.
Щось солене на моїх губах...
Що то?
Бризки прибою?
Ні.
Це мої сльози.
Мої гіркі і солені сльози.
Вони мішають говорить.
Все минає.
Все минає.
Не минає тільки любов...