Є пісні, для яких античний міф був би лише красивою декорацією. У Phil It усе навпаки: історія Орфея та Еврідіки стає способом говорити про дуже сучасне відчуття — що залишається людині, коли звичний світ раптом руйнується.
20 березня 2026 року творча спілка Phil It випустила сингл «Орфей». Автором композиції та її продюсером став Пилип Коляденко, а реліз вийшов на українському лейбліpomitni.
Але історія пісні почалася раніше.
Пісня, яку слухачі знали ще до релізу
Уперше Phil It виконали «Орфея» наживо на «Куражі» ще влітку 2025 року. До офіційного релізу минуло кілька місяців — студійна версія з'явилася лише наступної весни.
В основі композиції — один із найвідоміших сюжетів давньогрецької міфології.
Орфей втрачає кохану Еврідіку й вирушає за нею до світу мертвих. Його музика настільки вражає володарів підземного світу, що йому дозволяють забрати Еврідіку назад. Є лише одна умова: дорогою до світу живих Орфей не повинен озиратися на неї.
Він не витримує. Озирається — і втрачає її вдруге.
Для Пилипа Коляденка ця історія виявилася важливою не просто через її трагізм.
Говорячи про «Орфея», музикант пояснював, що бачить у міфі момент, коли все зупинилося і світ ніби рухнув, але людина все ще може триматися за любов і почуття.
Саме тут антична історія перестає бути далекою.
У пісні Phil It немає потреби буквально переказувати міф від початку до кінця. Замість цього залишаються його головні нерви: страх втратити, бажання втримати, пошук світла і людина, за якою готовий іти навіть крізь темряву.
«Йди на мій голос»
Центральним образом «Орфея» стає голос.
Це особливо влучно для історії про героя, чия сила полягала саме в музиці. Але у Phil It цей образ отримує сучасніше прочитання: голос стає орієнтиром, за яким можна знайти одне одного серед болю, темряви та зруйнованого простору.
У тексті з'являються знеструмлені міста, прожиті дні, світло серед темряви й дороги, позначені війною. Тому античний сюжет тут поступово накладається на досвід, який добре впізнає сучасний український слухач. Автором слів і музики офіційні метадані релізу вказують Пилипа Коляденка.
І саме через це назва «Орфей» працює не як інтелектуальна загадка.
Старий міф дає Phil It образ, через який можна говорити про речі, що нікуди не зникли за тисячі років: любов, втрату, страх і потребу мати когось, чий голос продовжуєш чути навіть тоді, коли навколо стає темно.
Phil It — не зовсім гурт
Щоб зрозуміти, чому Phil It узагалі звертається до таких сюжетів, варто подивитися на сам проєкт.
Його засновник Пилип Коляденко — музикант, композитор і саундпродюсер, також відомий як учасник KADNAY. Але Phil It він створював як окремий простір для власних творчих ідей.
І називати його просто сольним проєктом не зовсім правильно.
Сам Коляденко визначає Phil It як творчу спілку. За його словами, ідея виникла з бажання залишити власний слід і сформувати своє бачення звуку та внутрішнього світу. У роботі над Phil It важлива участь інших людей не просто як виконавців поставлених завдань, а як співтворців.
Є ще одна риса, яка багато пояснює в музиці Phil It: емоція для Коляденка важливіша за жанр.
У січневому інтерв'ю L'Officiel він говорив і про небажання підлаштовуватися під загальні музичні тренди. Через це каталог Phil It складно звести до однієї простої жанрової формули.
І «Орфей» добре демонструє такий підхід: спочатку виникає історія та стан, а вже потім музична форма, через яку їх можна передати.
Від «Прологу» до «Орфея»
Phil It — уже не проєкт з однією-двома композиціями.
У дискографії є EP «Пролог», альбом «Елегія», спільний із ROXOLANA EP «Коли квітне папороть», а також «Баштани», «Пірнаю», «Спогади», «Заблукала» та інші роботи.
Тому «Орфей» цікаво слухати не ізольовано, а як частину поступового розвитку Phil It.
Для тих, хто лише знайомиться з творчістю Пилипа Коляденка, композиція може стати хорошою точкою входу: у ній є і характерна для Phil It увага до образів, і меланхолійність, і бажання будувати навколо музики цілий емоційний простір.
Інші пісні та релізи Phil It зібрані на сторінці виконавця у музичному каталозі Zvukato.
Після Орфея — Сковорода
А найцікавіше, що «Орфей» не залишився одиничним експериментом із культурними образами.
Уже 7 травня Phil It представили наступну роботу — франкомовну Le chant de la sirène («Пісня сирени»). Цього разу відправною точкою стала не антична міфологія, а постать Григорія Сковороди та його знамениті слова про світ, який ловив його, але не спіймав.
Дата релізу теж була невипадковою: саме 7 травня 2022 року російський обстріл знищив музей Сковороди у Сковородинівці на Харківщині.
І тут уже простежується цікава риса Phil It.
В одному випадку Коляденко бере давньогрецького Орфея. В іншому — філософію українського мислителя XVIII століття. Але обидва сюжети потрібні йому не для демонстрації культурних посилань самих по собі.
Вони стають мовою для розмови про сьогодні.
Саме тому за Phil It зараз цікаво спостерігати. Це ще відносно молодий український проєкт, який не має десятиліть історії за плечима, зате вже виробляє власний спосіб говорити зі слухачем.
І «Орфей» — дуже хороше місце, щоб цю розмову почути.
