Червоне сонце вiдходить до сну,
Захiдний вiтер принiс сивину,
Вiє в повітрі, спотворена тiнь,
Душа твоя вже летить височинь.

Курс корабля – глухий лабiринт,
В недрах вiкiв загубив розум Флiнт,
В списках живих зникли всi iмена,
Ти серед них, але їх вже нема.

Мало хто серед нас зараз чи в майбуттi
Побачить голландець хоч раз у життi.
Але ти впiзнав – є частка твоя
В безумнiй командi з того корабля.

Та i його курс – глухий лабiринт,
В недрах вiкiв загубив розум Флiнт,
В списках живих зникли всi iмена,
Ти серед них, але їх вже нема,
Але їх вже нема.