G G Gm Gm
F F C C

GУ суєті рухів,
GmСірих машин звуків,
GmЯ підніму руки,
FЯ вище за них…
Зі свого віконця
Ангела-охоронця
Прошу в лице сонця
З дитинства так звик…

CmСитий від фальші,
Хочу Fвтекти,
Змити все зайве
І далGmі йти!
FНе розгубити Cmі донести
Чесні мотиви,
ЧесGmні думки…
ПоF м’язам і жилам
CmБетонного тіла!

КGоли ти внизу
І Gmсил вже нема..
ЗгGmадай, хто ми є!
ЗгFадай ці слова!
Ми – чаша надій,
Ми – неба вода,
Ми – зерна землі,
Ми – символ життя!!!

G Gm Gm F
G Gm Gm F

У суєті рухів,
Сірих машин звуків,
Я піднімав руки,
Я був вище за них…
Місто мене чуло,
Місто моїм було
І до землі гнуло…
Але я не стих!…
Але я не стих!
Але я не стих!…
Але я не стих!!!..

Коли ти внизу
І сил вже нема,
Згадай, хто ми є!
Згадай ці слова!
Ми – чаша надій,
Ми – неба вода,
Ми – зерна землі,
Ми – символ життя!!!