Прокидаймося! Піднімаймося!
І єднаймося всі!
Та рушаймо у путь
По ранковій росі
Тим шляхом, що веде
До свободи і прав
Сподівань, що народ наш
Одвіку плекав!
Пригадаймо, хто ми
І хто наші діди,
Кров чия в нас приспалась
Роками біди?
Чи ж не гідні ми їх?
Чи ж то совість свою,
Україну свою
Полишимо в гною?
Сором нам в холуях
Шию гнуть все життя
То за ласий шматок,
То за тепле буття!
Сором красти у брата
І брату брехать,
Батьківщиною скрізь
По світах торгувать!
Припадімо ж серцями
До неньки-землі,
Щоб у себе всотати
Її болі-жалі,
Щоб очистити душу
І честь врятувать,
Щоб не лихом їй вічним,
А захистом стать,
І до власних онуків
В прийдешні світи
Не під зрадницьким стягом
У пам’ять ввійти!