AmХтось та й Dmвродиться зE7 нас нещаAmсливий,
AmЯ не знDmаю, якGим був мій рCід.
ПрCесвята БогорGодице ДG7іво,
ВAmирушаєм сьогE7одні в похAmід.

Затріпочуть хоруговки крилами,
Запорізький лунатиме марш.
Hе заручені ми із милими,
Цілий полк неодружений наш.

Помолюсь я і в путь, так, як годиться,
Треба йти до чужих вже сторон –
Борони ж Ти мене, Богородице,
Щоби я не потрапив в полон.

А якщо ненароком загину,
Поховають мене серед дня,
Понесуть на руках побратими,
Поведуть вороного коня.

Товариші ударять з мушкетів,
Загримить полковий тулумбас;
Дух мій, Діво, тоді вже одлетить
Аж на Січ, в Україну, до нас.

Хтось та й вродиться з нас нещасливий,
Я не знаю, яким був мій рід.
Пресвята Богородице Діво,
Вирушаєм сьогодні в похід.