Летять роки за обрії, в синю даль, в синю даль.
Спинити їх не можемо, на жаль, на жаль...
Пробігла наша молодість, на скронях сивина,
Та тішить те, що поруч ми, як завжди, ти і я!

Тебе зустрів, навіяну літніми мріями,
До мого серця стежкою прийшла, прийшла.
Несла кохання річкою невпинна течія,
Здавалось, що були тоді у світі ти і я!

Хай не лякають нас роки старістю, старістю,
Бо від любові квітне в нас душа, душа.
І не зів'яне квіточка яка на двох одна,
В коханні жити будемо, як завжди ти і я!