Як за часів турецької навали,
Із України гнали в степ ясу.
Моїх дівчат на ринках продавали,
В гаремах марнували їх красу.
Ридала Україна безталанна.
Сміявся хижо місяць-ятаган.
Тоді повстала горда Роксолана,
І склав життя до ніг їй Сулейман.

Приспів:
Роксолано, Роксолано,
Україну продають.
В ріднім домі, в ріднім домі
Яничари ростуть.
Роксолано, Роксолано,
Твоє ім’я, мов дзвін.
Піднімає, піднімає
Мій народ з колін.

Вона оберігала Україну
Від зла і рабства цілих сорок літ.
І цю її життя найвищу ціну
Забуть не сміє український рід.
Цей образ із далекого туману
До мене промінцем надії йде.
О, де ти, де ти, панно Роксолано?
Тебе так довго Україна жде.

Приспів