Ти не винен, не винен ні в чому.
Ми не перші і ми не останні.
Кожен вечір спішиш ти додому
І цілуєш мене на прощання.

Ти відводиш розгублено очі,
Зачекалась дружина і діти.
Я тебе відпускати не хочу,
Але мушу тебе відпустити.

Приспів:
Я заснути не зможу до ранку,
Шепочу я жадане ім’я.
Не коханка я, не коханка.
Я кохана, кохана твоя. (весь куплет – 2)

Знаю, Господи, грішна я, грішна,
Та приборкати серце не вмію.
Хто в самотності плакав невтішно,
Той, напевно, мене зрозуміє.

Я тебе проведу до порогу,
Упаду як востаннє на груди.
А душа защемить від тривоги,
Але я нарікати не буду.

Приспів

Я прожити могла б і без тебе,
Просто так переплутались долі.
Не дзвони мені більше, не треба.
Відпусти мою душу на волю!

Стане щастям комусь моя врода,
Мої очі ясні волошкові.
Тільки нащо мені ця свобода,
Де немає твоєї любові?

Приспів